- хлюпнути
- —————————————————————————————хлю́пну́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
хлюпнути — хлю/пну/, хлю/пне/ш, док., перех. і неперех. 1) Однокр. до хлюпати. 2) Сильно политися, потекти звідкись. || Сильно полити (про дощ). || на кого – що. Линути, бризнути на кого , що небудь. || розм. Раптово политися з очей (про сльози). || Розлити … Український тлумачний словник
ляпонути — ну/, не/ш, док. 1) Сильно ляснути, хлюпнути. 2) зах. Із шумом гепнутися … Український тлумачний словник
похлюпати — аю, аєш, док. 1) перех. Захлюпати багато чого небудь; хлюпнути на щось у кількох чи багатьох місцях. 2) неперех. Хлюпати якийсь час. 3) неперех., розм. Піти, поїхати, хлюпаючи … Український тлумачний словник
хлюп — I виг. 1) Звуконаслідування, що передає хлюпання, плескання води. 2) розм. Уживається як присудок за знач. хлюпати і хлюпнути. II у, ч., розм. Звук від коливання, падіння води чи удару по її поверхні … Український тлумачний словник
вихлюпнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови